Представлена ??читачеві монографія розповідає про бронепоїзди (Бепо) Другої світової війни. Як це не дивно, у російській бібліографії дана тема освячена досить погано. Враховуючи це, а також великий фактичний матеріал, зібраний майже за 20 років, ми спробуємо якомога об'єктивніше висвітлити історію радянських бронепоїздів з 1941-го по 1945 рік. При цьому розглядаються бепо, які знаходились у ведені головного автобронетанкового управління Червоної Армії, і навіть Військово-морського флоту. Через велику кількість матеріалу та обмежений обсяг випуску матеріал розбитий на кілька частин. Перша розповідає про будівництво бронепоїздів, їх типи та особливості конструкції. Вперше зроблено спробу на основі архівних матеріалів підрахувати, скільки ж залізничних фортець діяло на сталевих магістралях у суворі воєнні роки. При підборі фотографій автор насамперед намагався уявити бронепоїзди ініціативної споруди, а для типових показати, наскільки можна, їх різні варіанти, природно далеко ще не всі. Крім того, в цій роботі вперше розповідається про долю естонських та латиських бепо, включених до складу Червоної Армії у 1940 році. У другій частині монографії з бронепоїздів 1941-1945 років йтиметься про їх модернізацію, організацію та формування підрозділів, а також бойове застосування.